На початку нинішнього року Родіон Карпуша не входив у двадцятку перших, але поступово набираючи очки він пробився спочатку у чільну десятку, а потім і у вісімку. Його стиль відзначається стабільністю і тягучістю. Цьому не навчають професійні тренери.
Саме так. Я самоучка. Жодного разу не працював з тренером. У Новомиколаївці Запоріжської області, де я народився, грав у спортзалі з другом. Трохи підглядали, як там же грали в теніс дорослі сорокарічні дядьки. Трохи видивлявся з трансляцій з тенісу по телевізору. Ось так з нуля і навчився. У нас там кортів не було, тільки один зал в ДЮСШ для цього був пристосований. Хто там міг навчити професійно. Ніхто. Так тривало три роки. Потім з 2013 по 2018 вчився в Харкові. Там не грав через завантаженість у навчанні.
Тому граєш, як вмієш?
Не мав чіткого розуміння тоді. Головним було перебити м’яч на половину суперника.
Подача в тебе не сильна. За рахунок чого виграєш?
Конкретно подачею ніколи не займався. Трохи відео підглядав у Тік-Ток, трохи ютуб. Коли почали приходити результати, то я сказав собі, що я всього досяг сам, тому нехай так і буде. Нехай вона корява, зате своя.
То ейси це не твоє?
Останнім часом уже почав їх робити. Особливо, коли м’яч вилітає по траєкторії з корту. Ми граємо з Вовою Костанецьким зараз частенько, то виходить чітко.
Ти віддаєш перевагу грунтовим кортам, судячи з результатів.
З 2019 року граю на грунті більше. Але коли рік тому приїхав на GRAYS і виграв там Шолом, то проаналізував свій підхід. Я ж вчився в залі на швидкому покритті, тому звичний до такого. Отож, хард для мене не чужий.
Яка найбільша проблема для тебе в грі?
Напевно відсутність удару зліва. З другого боку Дель Потро свого часу, маючи травму кисті, змушений був грати зліва тільки різаним. І дійшов до фіналу US Open. Тому слайси це нормально.
У твоєму житті теніс на якому місці?
На першому. Реально на першому. Ніщо його не може замінити.
Яким суперникам віддаєш перевагу?
Тим, котрі розганяють м’яч. З тягучими мені цікаво в тому плані, що змагаєшся, хто ж кого перетримає. Але всерівно приємніше грати з тими, хто задає ритм.
Хто з вісімки найнезручніший для тебе?
Судячи з балансу зустрічей, то це мабуть Андрій Кожем’якін. Нині у нас 1:3 на його користь.
З ким найлегше грати?
Мабуть з Шульгою та Климченко.
Ти свого часу їздив у Дніпро на турніри. Можна порівняти київські турніри і тамтешні.
Плюс турнірів у Дніпру формат. Там грають з трьох сетів, вирішальний тай-брейк. Далі є втішний турнір, знову за тією ж схемою. Це дає змогу будувати гру стратегічно, повернутися після першого невдалого сету. Мінус, що такі турніри не проведеш в один день. Ще одна особливість – там допуск отримують і не сильні любителі, і профіки, і тренери. Склад різношестний, є дизбаланс. У Києві акцент на односетові матчі. Це своя особливість.
Що тобі подобається в АТЛ, що ні?
Не сказав би, що це подобається, чи ні. Просто особливість. Тут кожен бореться за очки, за перемоги і емоції іноді зашкалюють. Не завжди це добре.
Твою манеру гри можна охарактеризувати, як «удавка». Затягуєш в тенета суперника і тягнеш, тягнеш…
Не знаю. Стешин більше фокусується на цьому. Він затягує противника, а потім раз… і вирішує все.
Коли програєш по ходу матчу, то як намагаєшся переламати гру?
Себе переналаштовую. Більше міняю свою тактику, стратегію. Хоча дуже складно повернутися, коли летиш 0:3, 0:4…
Ти більше любиш грати одиночки чи пари?
Одиночки. Пари, то зовсім інший вид спорту, як на мене.
Які корти в Києві для тебе найзручніші?
«Теніспарк», вулиця. Багатьом вітер, сонце заважає, бо вони не готові до таких перешкод. Я ж з цього намагаюся знайти собі користь.
Ти можеш посперечатися з суддею?
Дивлячись наскільки впевнений в своїй правоті. Адже всі можуть помилятися.
Стиль гри кого з тенісистів тобі імпонує?
Федерера. Це джентльмен на корті, який своєю поведінкою однозначно заслуговує повагу.
Рік тому ти виграв єдиний поки що Шолом. При цьому у півфіналі з Германом Слободяником зробив камбек з 2:4.
Це був один з моїх найяскравіших матчів в АТЛ. Проти суперника такого рівня не часто доводиться грати. Коли виграв півфінал, то в фіналі вже було значно легше.
Ще з ким були складні матчі?
З Петром Тимошенко.
У тебе є традиції, забобони перед матчами?
Нема.
У вісімці АТЛ більше гравців захисного стилю. Це закономірно?
Справа не в захисті, а в швидкостях на яких ми граємо. Тут хочеш не хочеш, а розігнати м’яч складно. Але рівень любительського тенісу дуже непоганий.
Яку ціль ставиш перед собою на Файналс?
Виграти турнір.
Кому присвятиш перемогу?
Дружині.
Розпитував Микола Коберський